Міжнародний день дитячої книги
Книга – це віконце, через яке діти
бачать і пізнають світ і самих себе.
В.О. Сухомлинський
Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку 2 квітня (починаючи з 1967 р.) у день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена (1805–1875 рр.). Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок».
У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати.
Друге квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам і художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена.
Найкращі дитячі книжки:
- Алан А. Мілн – «Вінні Пух»;
- Льюіс Керролл – «Аліса в країні Чудес»;
- Астрід Ліндгрен – «Пеппі Довга панчоха», «Пригоди Малюка та Карлсона»;
- Туве Янссон – низка книг про Мумі-троля;
- Даніель Дефо – «Робінзон Крузо»;
- Джеральд Дарелл – «Моя сім'я та інші тварини»;
- Роальд Дал – «Чарлі і шоколадна фабрика»;
- Памела Ліліан Треверс – «Мері Поппінс»;
- Джанні Родарі – «Пригоди Чипполіно», «Золотий голос Джельсаміно»;
- Антуан де Сент-Екзюпері – «Маленький принц»;
- Джеймс Крюс – «Тім Талер, або Проданий сміх»;
- Марк Твен – «Пригоди Тома Сойєра та Геккльбері Фінна»;
- Джонатан Свіфт – «Мандри Гуллівера»;
- Редьярд Кіплінг – «Книга джунглів», «Ріккі-Тіккі-Таві»;
- Рафаель Сабатіні – «Одісея капітана Блада», «Хроніки капітана Блада»;
- Роберт Луїс Стівенсон – «Острів скарбів»;
- Жуль Верн – «П'ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта»;
- Сельма Лагерлеф – «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусями по Швеції».
Найкращі твори української дитячої літератури:
- Всеволод Нестайко – «Тореадори з Васюківки»;
- Наталя Забіла – «Ясоччина книжка», «Про малят і про звірят»;
- Марія Познанська – «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі»;
- Микола Трублаїні – «Крила рожевої чайки», «Лахтак», «Шхуна «Колумб», «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»;
- Анатолій Костецький – «Мінімакс – кишеньковий дракон, або День без батьків»;
- Оксана Іваненко – «Лісові казки»;
- Олександр Дерманський – «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги»;
- Марина та Сергій Дяченки – «Пригоди Марійки Михайлової», «Габріель і сталевий лісоруб»;
- Леся Вороніна – «Таємне товариство боягузів»;
- Ніна Воскресенська – «Легенда про Бовдура Великого», «Дивовижні пригоди Наталки в країні часу»;
- Марина Павленко – «Лісовичок повертається».
10 українських дитячих книжок, про які знає весь світ:
- Василь Голобородько – "Віршів повна рукавичка", 2010;
- «Рукавичка», народна казка, 2011;
- Мар’яна Савка –«Казка про Старого Лева», 2011;
- Іван Андрусяк – «Вісім днів із життя Бурундука», 2012;
- «Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко», 2012;
- Романа Романишин, Андрій Лесів –«Зірки і макові зернята», 2014;
- Леся Українка –«Лісова пісня», 2014;
- Роман Скиба – «Із життя хитрих слів», 2013;
- Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько– «Хто зробить сніг», 2013;
- Романа Романишин, Андрій Лесів– «Війна, що змінила Рондо», 2015.
ПОВІР У КАЗКУ
Повір у казку і усе здійсниться,
Що мріється уже які роки.
І принц чарівний на коні присниться,
Все буде добре казці завдяки.
А в рік Новий прийдуть нові надії,
То ж усміхнися сонечку вгорі.
Хто щастям долю обділити сміє?
Не дасть злетіти мріям до зорі?
Повір у казку. І живи щасливо,
Перетерпіти зможеш тільки ти,
Перебороти і створити диво,
І досягнути власної мети.
А як іще? Від кого поміч ждати?
Хто принесе тепло і радість в дім?
І хто казкові возведе палати,
Щоб ти жила, немов принцеса, в нім....
Таких нема й на горизонті нині,
А жити треба... Час бере своє.
Усі довкола добрі і гостинні,
Та щось фальшиве у стосунках є.
Що від чужих у цім житті чекати,
Коли свої, чужіші, як чужі?
І бідам всім не можна ради дати,
Здається на останнім рубежі
Стоїш уже і думаєш сьогодні,
Чи втонеш і не подадуть руки...
Ох, люди-люди, то ж на все ви годні...
І так було завжди, в усі віки.
То ж треба вибиратися зі скрути
І злу наперекір вперед іти.
В житті мирському треба сильним бути,
Щоб за собою й інших повести.
Повір у казку й зможеш подолати
Усі перипетії й дике зло.
В житті людині треба небагато,
Щоб сонечко надії зацвіло,
Й любов світила, як зоря казкова,
І не прийшла на землю цю війна...
Підтримка щоб була і щире слово.
Хоч ти поміж людей, але одна...
Повір у казку і усе здійсниться,
Все буде добре, як біда пройде.
А принц із білого коня спішиться
Й тебе за руку в казку поведе.
Повір у диво і повір у мрію.
Так тяжко-важко буде не завжди.
В житті ніколи не втрачай надію,
А з вірою у серденьку іди! (Н. Красоткіна)
Що мріється уже які роки.
І принц чарівний на коні присниться,
Все буде добре казці завдяки.
А в рік Новий прийдуть нові надії,
То ж усміхнися сонечку вгорі.
Хто щастям долю обділити сміє?
Не дасть злетіти мріям до зорі?
Повір у казку. І живи щасливо,
Перетерпіти зможеш тільки ти,
Перебороти і створити диво,
І досягнути власної мети.
А як іще? Від кого поміч ждати?
Хто принесе тепло і радість в дім?
І хто казкові возведе палати,
Щоб ти жила, немов принцеса, в нім....
Таких нема й на горизонті нині,
А жити треба... Час бере своє.
Усі довкола добрі і гостинні,
Та щось фальшиве у стосунках є.
Що від чужих у цім житті чекати,
Коли свої, чужіші, як чужі?
І бідам всім не можна ради дати,
Здається на останнім рубежі
Стоїш уже і думаєш сьогодні,
Чи втонеш і не подадуть руки...
Ох, люди-люди, то ж на все ви годні...
І так було завжди, в усі віки.
То ж треба вибиратися зі скрути
І злу наперекір вперед іти.
В житті мирському треба сильним бути,
Щоб за собою й інших повести.
Повір у казку й зможеш подолати
Усі перипетії й дике зло.
В житті людині треба небагато,
Щоб сонечко надії зацвіло,
Й любов світила, як зоря казкова,
І не прийшла на землю цю війна...
Підтримка щоб була і щире слово.
Хоч ти поміж людей, але одна...
Повір у казку і усе здійсниться,
Все буде добре, як біда пройде.
А принц із білого коня спішиться
Й тебе за руку в казку поведе.
Повір у диво і повір у мрію.
Так тяжко-важко буде не завжди.
В житті ніколи не втрачай надію,
А з вірою у серденьку іди! (Н. Красоткіна)
Немає коментарів:
Дописати коментар